Меркантилізм — система поглядів економістів XV—XVII, зорієнтована на активне втручання держави у господарську діяльність. Найбільшіпредставники напрямку: Т. Ман, А. де Монкретьен, У. Стаффорд (1554—1612)
Починаючи з 15 століття — початку 16 століття (демонтування феодального ладу) грошам приділяється все більше уваги (для накопичення багатства).
Ранній меркантилізм концентрується на механізмах, які б дозволили зосередити в країні якомога більше золота і срібла. Мета політики — позитивний грошовий баланс, підтримка місцевого виробника, заохочення експорту (з відповідним обмеженням імпорту).
Пізніше Т. Ман також зосереджувається на торгівельному балансі: торгівля є необхідною, проте в країну має входити більше, ніж виходити з неї.
Ранній меркантилізм передбачає застосування адміністративних заходів щодо утимання грошей в країні. Розвинутий меркантилізм спрямований на захоплення нових ринків.
Основні положення:
? Необхідність підтримання позитивного торгівельного балансу
? Визнання користіі від залучення в країну золота та інших дорогоцінних металів для підвищення її благоустрою
? Гроші — стимул торгівлі, тому що збільшення миси грошей збільшує обсяги товарної маси
? Заохочується протекціонізм, спрямований на імпорт сировини та експорту готових товарів
? Заохочується придбання товарів розкоші.