При формуванні монетарної програми завдання Національного банку полягає в тому, щоб обгрунтувати та визначити оптимальні параметри монетарних показників розвитку грошово-кредитного ринку, які б сприяли досягненню економічної рівноваги. Обрання вільно конвертованої валюти чи кошика валют, до якої «прив’язується» національна валюта означає обрання певної валютно-курсової політики, адже зовнішні активи ЦБ – золотовалютні резерви зазвичай формуються в основному з валюти до якої «прив’язана» національна валюта. Прикладом цього є золотовалютні резерви НБУ, які складаються в основному з доларів США.
Валютно-курсова політика центрального банку держави є складовою частиною його грошово-кредитної політики, а, отже, і загальної державної макроекономічної політики. Завданням валютно-курсової політики держави є забезпечення стабільної зовнішньої купівельної спроможності національних грошей. Це виражається в підтримці стабільного валютного курсу національної грошової одиниці держави.
Основою стабільності національної грошової одиниці є забезпечення на валютних ринках відповідності між пропозицією та попитом на валюту. З цією метою центральний банк може викуповувати надлишкову (відносно попиту) пропозицію валюти для поповнення своїх валютних резервів і за їх рахунок задовольняти недостатню пропозицію валюти. Це відбувається за рахунок збільшення чистих зовнішніх та зменшення чистих внутрішніх активів ЦБ або навпаки.
Серед складових валютно-курсової політики є підтримка валютних резервів центрального банку на рівні, необхідному для забезпечення стабільності національної валюти, а цей рівень визначається в монетарній програмі.
На прикладі України ми бачимо, як завдяки політиці стабільного курсу гривні щодо долару США в умовах зростання обсягів експорту та притоку іноземних інвестицій, які збільшили попит на національну валюту, протягом останніх 7 років зросли золотовалютні резерви. Досить значний вплив на систему монетарних балансів мають комерційні банки – активний вихід на зовнішні ринки запозичень та прихід іноземних банків на ринок капіталів України обумовили ріст попиту на гривню – зміцнення курсу гривні щодо долару США за таких обставин не відбулося лише завдяки тому, що НБУ регулярно викупляв надлишок пропозиції долара.
З другого боку приклад кризи 1998 року в Росії засвідчив, що структура монетарного балансу в якій частка чистих зовнішніх активів ЦБ є відносно незначною можуть призвести до відсутності достатнього набору інструментів в ЦБ в момент кризи для того, щоб втримати курс національної валюти. В 1998 році в Росії відбулася не лише значна девалівація курсу російського рубля щодо долара США, а й різке скорочення і без того не значних золотовалютних активів, що засвідчило проблему недалекоглядності монетарної програми ЦБ Російської Федерації.