Аналіз монетарних балансів, як і будь-який аналіз фінансових показників, відбувається за якісними та кількісними критеріями. Якісний аналіз монетарних балансів направлений на розгляд структури монетарних балансів та його зміна у часі, яка відбувається залежно від поставлених центральним банком цілей. Кількісний аналіз бере до уваги як абсолютні, так і відносні показники балансів. Також у процесі аналізу обов’язковим є виявлення залежності змін та стану монетарних балансів від загальноекономічних тенденцій, окремих макроекономічних показників, політики, яка проводиться центральним банком та урядом.
Прогнози розробляються на основі аналізу попередніх даних та припущень щодо деяких показників, враховуючи макроекономічні та зовнішньоекономічні тенденції, на короткостроковий, довгостроковий та середньостроковий періоди відповідно до поставлених цілей. В Україні короткостроковий прогноз розробляється на кожен наступний рік, а середньостроковий – на 5 років. Прогнози будуються на основі припущень.
Прогнозування монетарного балансу є важливим для визначення обсягу зовнішніх активів, які будуть у розпорядженні уряду у середньостроковій перспективі, та для визначення шляхів управління інфляційними процесами. Теоретично зростання/зменшення іноземних або внутрішніх активів призводить до зростання/зменшення резервів.
Наприклад, дефіцит платіжного балансу, що фінансується за рахунок резервів ЦБ, приводить до скорочення резервних грошей. Зростання кредиту уряду, якщо ЦБ надає такі кредити, приводить до збільшення резервних грошей. В результаті іноземні активи ЦБ, рух яких залежить від стану платіжного балансу, і кредит уряду, залежний від стану бюджету, погано піддаються контролю. Зазвичай найбільш контрольованою статтею балансу ЦБ є кредит комерційним банкам.
Послідовність прогнозу балансу:
1) зовнішні активи. Якщо зовнішні активи КБ не знаходяться під контролем ЦБ, то їх прогноз повністю збігається з чистими іноземними активами з загального прогнозу грошової сфери, який розраховується на основі платіжного балансу.
2) для прогнозування резервних грошей розраховується грошовий мультиплікатор як відношення широких грошей до резервних. Розмір мультиплікатора відображає поведінку, по-перше, ЦБ, що встановлює резервні вимоги для КБ; по-друге, населення, яке пред'являє попит на готівку і вносить депозити, визначаючи тим самим композицію грошової маси; і комерційних банків, які вирішують, який об'єм необов'язкових резервів вони готові тримати в ЦБ.
Зміна мультиплікатора веде до того, що резервні гроші ростуть не в пропорції з широкими грошима. Щоб скоротити інфляцію, резервні гроші повинні рости повільніше, ніж широкі гроші. Потім розраховується процентне зменшення співвідношення готівка/депозит і на цю ж величину зменшується мультиплікатор прогнозованого року в порівнянні з поточним. Для отримання прогнозу резервних грошей спрогнозовані широкі гроші ділять на величину нового мультиплікатора
3) внутрішні активи розраховуються як різниця вже спрогнозованих резервних грошей і чистих іноземних активів;
4) інші чисті статті приймаються рівними попередньому року;
5) чистий кредит уряду від ЦБ розраховується на основі динаміки за останні 5 років, інформації від ЦБ про їх намір фінансувати уряд і інформації від уряду про намір брати в борг гроші в ЦБ.
6) кредит державним підприємствам розраховується як залишкова величина, рівна різниці спрогнозованих чистих внутрішніх активів, чистого кредиту уряду і інших чистих статей.
Отже, прогноз чистих зовнішніх активів грунтується на даних платіжного балансу. Чисті внутрішні активи визначаються як залишкова величина, проте зростання кредиту приватного сектору повинне приблизно відповідати зростанню широких грошей і співставлятися з прогнозованим зростанням інвестицій та номінального ВВП. Розподіл внутрішнього кредиту між урядом і приватним сектором — питання політичних пріоритетів. При прогнозуванні балансу ЦБ найбільш важливим елементом є правильний розрахунок резервних грошей. Щоб скоротити інфляцію, резервні гроші повинні рости повільніше, ніж широкі гроші. Для цього розраховується процентне зменшення співвідношення готівка/депозити і на цю ж величину зменшується мультиплікатор прогнозованого року в порівнянні з поточним. Для отримання прогнозу резервних грошей спрогнозовані широкі гроші ділять на величину нового мультиплікатора.