Зв'язок між інфляцією та безробіттям показує крива Філіпса і з неї можна побачити обернену залежність між інфляцією та безробіттям.
При намаганні уряду при проведенні економічної політики зменшити рівень безробіття в економіці менше природного рівня безробіття держава зіштовхується із проблемою різкого зростання інфляції.
Високий рівень інфляції зазвичай супроводжується низьким рівнем безробіття і навпаки.
Крива Філіпса графічно зображує вибір між інфляцією та безробіттям і вказує на обернено пропорційну залежність динаміки їх показників: чим вищий рівень безробіття, тим меншою є інфляція, і навпаки.
Крива Філіпса дає концептуальні орієнтири щодо варіантів вибору економічної політики: або достатньо висока зайнятість з максимальним економічним зростанням, проте за умов швидкого підвищення цін, або достатньо стабільні ціни, проте за умов значного безробіття.
Кейнсіанці пояснюють одночасність появи більш високих темпів безробітя та інфляції зміщенням кривої Філіпса вправо або вгору, як наслідок шоку пропозиції (або цінових шоків). Повна зайнятість змушує ціни та заробітну плату до зростання; значне безробіття та незавантаженість потужностей спонукає їх до зниження.
Філліпс свого часу пояснював це так: коли рівень безробіття на ринку праці високий, заробітна плата знижується, тоді робітники залишають ринок праці, що викликає зростання попиту на робочі руки і це призводить до зростання заробітної плати і, відповідно, цін.