Історичні умови розвитку монетаризму в 70-х роках XX сторіччя.
Кейнсіанський варіант управління економікою методом грошової емісії та бюджетного дефіциту хоч і сприяв швидкому економічному зростанню, але не міг забезпечити безкризового розвитку, повної зайнятості, подолання інфляції. Задовго до початку 70-х рр., коли світ зазнав чергової глобальної кризи, представники неокласичної школи прогнозування її.
Розвитку монетаризму у 70-х роках сприяло використання кейнсіанської економічної політики у попередніх десятиліттях, що спричинило посилення в середині 70-х років ідеології монетаризму, яка сповідує необхідність максимального обмеження ролі держави у розвитку економічних процесів.
Оцінка стану економіки США в 70-і роки як далекої від повної зайнятості сприяла ухваленню рішення про необхідність розширювальної фіскальної і грошової політики, що призвело до різкого підйому інфляції.
Монетаристи доводили, що "Велика депресія" 1929-1933 рр. є наслідком провалів у тій сфері діяльності, за яку були відповідальні уряди: грошова політика (емісія грошей) та надмірні держані витрати, що призвели до розладу фінансової системи, до кризи, інфляції і безробіття.
Монетаризм став реакцією на тривале ігнорування економічною наукою грошових факторів і їхнього впливу на розвиток інфляційних процесів.
Модифікація кількісної теорії грошей в сучасній концепції монетаризму.
Монетаризм — це сукупність цілого ряду теорій, які мають самостійне значення, але всі вони об'єднані кількісною теорією грошей, ідейні витоки якої відносяться ще до XVII ст.
В основі монетаризму лежать ідеї кількісної теорії грошей, яка виникла кілька сторіч назад і користувалась особливою популярністю наприкінці XIX та першої половини XX століття.
Згідно з кількісною теорією грошей, започаткованою А. Смітом та остаточно сформульованою Д. Рікардо контроль за грошовою масою має підпорядковуватись основному закону грошового обігу
Кількісна теорія грошей розроблена в працях таких видатних теоретиків грошей, як Р. Кантільон, Д. Юм, Г. Торнтон, Д. Рікардо, А. Маршалл, І. Фішер та ін. Відповідно до цієї теорії ціни товарів і вартість грошей встановлюються лише на ринку, де рівень товарних цін буде тим вищий, чим більша кількість грошей в обігу і, отже, нижча їх купівельна спроможність.
Монетаризм також можна назвати трактуванням кількісної теорії грошей Фрідманом.